4 вересня 2025 року набуває чинності Закон України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який суттєво реформує механізм застосування строків позовної давності в умовах, пов’язаних із воєнним станом та карантином.
Цей закон скасовує норму, що тимчасово зупиняла перебіг позовної давності спочатку через пандемію COVID-19, а потім — через повномасштабне військове вторгнення рф. Зміни мають далекосяжні наслідки, тож важливо розібратися в їхній суті.
Передумови призупинення строків
Позовна давність — це встановлений законом часовий проміжок, протягом якого особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого права. Цей інструмент забезпечує стабільність правовідносин, спонукаючи до своєчасного відстоювання інтересів та мінімізуючи ризик оскарження давніх правовідносин, які складно доказувати з плином часу.
Проте надзвичайні обставини змусили законодавця тимчасово зупинити перебіг цих строків. Спочатку, через пандемію COVID-19, починаючи з 2 квітня 2020 року, дія строків була зупинена для більшості цивільних спорів на весь період карантину — до 30 червня 2023 року.
Далі, у зв’язку з повномасштабною агресією росії у лютому 2022 року, виникла потреба додатково захистити права учасників правовідносин.
З 30 січня 2024 року було зупинено усі строки позовної давності на весь період дії воєнного стану.
Такі кроки мали зрозумілу логіку — багато людей фізично не мали змоги звернутися до суду через бойові дії, окупацію територій, перебування в лавах ЗСУ, блокування роботи державних органів. Однак тривале припинення строків з часом породило нові ризики: невизначеність, загрозу судових перевантажень у майбутньому, можливість зловживань.
Закон № 4434-IX: зміст нових змін
З метою відновлення правової визначеності та забезпечення балансу інтересів сторін, 14 травня 2025 року Верховна Рада ухвалила, а 2 червня Президент підписав Закон № 4434-IX. Його ключова норма — виключення з Цивільного кодексу України положення (пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення»), яким зупинявся перебіг строків позовної давності на час воєнного стану.
Початком дії оновлених положень є 4 вересня 2025 року. Саме з цієї дати відновлюється перебіг строків позовної давності для всіх категорій цивільних вимог, на які раніше поширювалося загальне зупинення у зв’язку з воєнним станом.
Особливість цієї реформи полягає в тому, що вона фактично має нормативну ретроспективність.
Нові правила змінюють умови обчислення строків не лише на майбутнє, а й щодо вже існуючих правовідносин. Відповідно, в судовій практиці ще можуть виникнути дискусії про допустимі межі такого зворотного впливу.
При цьому важливо враховувати індивідуальні обставини кожної справи — момент виникнення порушення права, тривалість попередніх періодів зупинення, застосування спеціальних норм, що діяли у певних періодах. Запуск відновленого відліку строків вимагатиме особливої точності при розрахунках, оскільки неправильне тлумачення строків може призвести як до безпідставної відмови в захисті порушеного права, так і до невиправданої втрати можливості реалізувати своє право на захист у судовому порядку.
Новий порядок обрахунку строків
Закон визначає два основних сценарії розрахунку:
- Якщо позовна давність почала спливати ще до зупинення (до 2 квітня 2020 року), раніше пройдений період враховується, а залишок строку почне спливати після набрання чинності Законом.
- Якщо право порушено вже під час дії зупинення (після 2 квітня 2020 року), новий строк почне відраховуватися з дати набрання чинності Законом № 4434-IX — тобто фактично надається повний строк.
Наприклад: особа зазнала порушення права 10 серпня 2018 року. До 1 квітня 2020 року сплинуло 599 днів із загальних 1096 днів (три роки). Далі слід врахувати проміжок між припиненням дії карантинного мораторію (30 червня 2023 року) та початком нового зупинення за воєнним станом (30 січня 2024 року), що становить 214 днів. Таким чином, на момент нового запуску залишок строку становитиме 283 дні, які почнуть обраховуватися з 4 вересня 2025 року.
Окремої уваги заслуговують правовідносини, пов’язані з майном на тимчасово окупованих територіях. Для таких випадків суди можуть додатково враховувати обставини форс-мажору, неможливість звернення до суду, відсутність доступу до судових органів.
На що потрібно звернути увагу сторонам правовідносин
- Кредиторам:
- Провести інвентаризацію усіх боргів, вимог та претензій, терміни захисту за якими були призупинені.
- Особливо уважно проаналізувати справи, де частина строку була використана ще до 2 квітня 2020 року.
- Точно розрахувати залишок строку для кожної вимоги.
- За потреби — підготувати та подати позови до суду до спливу залишку строку позовної давності.
- Боржникам:
- Оцінити наявні зобов’язання, які можуть стати об’єктом позовів з боку кредиторів.
- Проаналізувати можливості досудового врегулювання.
- Завчасно зібрати докази на підтвердження поважних причин пропуску строків у разі настання судового розгляду (участь у бойових діях, окупація території, форс-мажор тощо).
- Бізнесу:
- Провести аудит дебіторсько-кредиторської заборгованості.
- Оновити внутрішні політики претензійно-позовної роботи.
- За потреби — внести зміни до договорів щодо погоджених строків позовної давності в межах допустимого законодавством.
- Спадкоємцям:
- Активізувати захист спадкових прав, особливо у справах з майном на тимчасово окупованих територіях, де раніше звернення до суду було ускладнене.
Висновки:
Повернення до активного перебігу строків позовної давності дозволяє стабілізувати цивільний обіг, забезпечити правову передбачуваність і рівновагу між сторонами зобов’язань. Це важливий крок до нормалізації правового порядку навіть в умовах триваючої війни та економічної нестабільності.
Очікується, що у перші місяці після початку дії оновлених положень судова практика активно формуватиме підходи до:
- визначення початкових точок відліку строків у складних справах з багатьма періодами зупинення;
- оцінки поважності причин пропуску строків;
- порядку доказування у суді правильності розрахунку строків сторонами спору.
Кожен випадок обчислення строків матиме свої нюанси.
Неправильний розрахунок позовної давності здатен призвести як до безпідставної втрати права на позов, так і до відмови у задоволенні вимог у суді.
Щоб цього не сталося – звертайтеся до АО «Legal Synergy»!
Ми допоможемо вам провести повний аудит правовідносин і завчасно сформувати свою правову позицію.
Будьте переможцем із переможцями!
Максим КРАВЧУК, юрист