Законодавство

Сумлінно відпрацювати кілька десятиліть на державу, виконувати складні та відповідальні завдання, а після звільнення – доводити своє право на належну пенсію. На жаль, для багатьох колишніх працівників податкової міліції, Бюро економічної безпеки України та окремих підрозділів Державної податкової служби – це гірка реальність. Реалізація гарантованого законом права на пенсійне забезпечення для них перетворюється на тривалу боротьбу з державними органами.

Відмова у перерахунку, затягування чи й відмова у видачі необхідних довідок, неправильне визначення чи не врахування складових грошового забезпечення, невиконання судових рішень – з усіма цими проблемами стикаються тисячі людей.

При цьому чинне законодавство України та сформована судова практика надають ефективні механізми захисту порушених прав і дозволяють відновити справедливість навіть у найскладніших ситуаціях.

 

Пенсія – гарантоване право, а не державний привілей

Стаття 46 Конституції України гарантує кожному громадянину право на соціальний захист, що включає забезпечення у разі втрати працездатності та у старості. Водночас принцип верховенства права, закріплений у Конституції, передбачає, що держава не може довільно обмежувати чи звужувати вже набуті права громадян.

Саме тому особа, яка на законних підставах набула право на відповідний вид пенсійного забезпечення, має підставні очікування щодо його належного розміру та своєчасного перерахунку у випадках, передбачених законом.

Попри це дуже часто  за захистом своїх прав до нашого адвокатського об’єднання звертаються колишні працівники податкової міліції, працівники Державної податкової служби, пенсійне забезпечення яких здійснюється за спеціальним законодавством, а також ті, кому пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Саме ці категорії громадян найчастіше стикаються із необхідністю проведення перерахунку пенсій після змін у системі грошового забезпечення відповідних категорій службовців, реформування державних органів або зміни підходів до визначення складових грошового забезпечення.

 

Законодавчі гарантії пенсійного забезпечення

Основним нормативно-правовим актом, який регулює пенсійне забезпечення осіб цих категорій, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Особливістю цього Закону є те, що він прямо передбачає гарантії не лише призначення пенсії, а й її подальшого перерахунку у зв’язку зі зміною рівня грошового забезпечення відповідних категорій службовців.

Законодавець виходить із того, що пенсія не повинна залишатися незмінною протягом десятиліть, якщо суттєво змінюється система оплати праці осіб, які проходять службу на аналогічних посадах.

Таким чином, право на перерахунок пенсії є складовою права на належне пенсійне забезпечення, а не окремою пільгою чи дискреційним рішенням державного органу.

Крім спеціального законодавства, пенсійні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постановами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами.

 

Найпоширеніші порушення прав пенсіонерів

Практика свідчить, що більшість спорів виникає не через відсутність права на пенсію, а через неправильне застосування законодавства уповноваженими органами.

Серед найпоширеніших проблем:

  • відмова у призначенні пенсії або її перерахунку;
  • неправильне визначення вислуги років;
  • неврахування окремих складових грошового забезпечення;
  • виключення з розрахунку надбавок, доплат і премій;
  • відмова у видачі або оновленні довідки про розмір грошового забезпечення;
  • неправильне застосування обмежень щодо максимального розміру пенсії;
  • затягування розгляду звернень громадян;
  • невиконання судових рішень після набрання ними законної сили.

Особливо гостро проблема проявилася після реформування податкової міліції та створення Бюро економічної безпеки України. У багатьох випадках виникли спори щодо прирівняння посад, визначення посадових окладів, спеціальних звань та інших складових грошового забезпечення, які безпосередньо впливають на розмір пенсійних виплат.

Нерідко органи Пенсійного фонду або інші уповноважені органи посилаються на відсутність спеціальних роз’яснень чи нових урядових рішень як на підставу для відмови у проведенні перерахунку. Однак така позиція далеко не завжди відповідає вимогам законодавства та сформованій судовій практиці.

 

Чому виникають пенсійні спори

Пенсійне законодавство є одним із найскладніших у правовій системі України. Протягом останніх років воно неодноразово змінювалося, а окремі питання врегульовувалися підзаконними нормативними актами та судовими рішеннями.

У результаті однакові норми закону різні органи можуть тлумачити по-різному. Саме це стає причиною численних спорів між пенсіонерами та державними установами.

Додатковою проблемою є те, що окремі органи фактично перекладають наслідки недосконалості нормативного регулювання на громадян, відмовляючи їм у реалізації вже гарантованих прав. У таких випадках саме суд стає механізмом відновлення законності та забезпечення принципу правової визначеності.

 

Судовий захист як ефективний спосіб поновлення прав

Судова практика останніх років свідчить про те, що адміністративні суди доволі активно захищають права пенсіонерів правоохоронних органів та осіб, прирівняних до них.

У разі встановлення порушення суд може:

  • визнати протиправною відмову у перерахунку пенсії;
  • скасувати незаконне рішення Пенсійного фонду;
  • зобов’язати уповноважений орган видати нову довідку про грошове забезпечення;
  • зобов’язати провести перерахунок пенсії;
  • стягнути недоотримані суми пенсійних виплат;
  • визнати протиправною бездіяльність державного органу;
  • зобов’язати виконати раніше ухвалене судове рішення.

Особливого значення набуває практика Верховного Суду, яка формує єдині підходи до застосування законодавства. Суди неодноразово наголошували, що відсутність внутрішніх роз’яснень, листів або підзаконних актів не може бути підставою для відмови у реалізації права, прямо передбаченого законом.

Важливу роль у захисті соціальних прав відіграє Конституційний Суд України.

У своїх рішеннях він неодноразово підкреслював, що особи, які проходили службу в органах із особливим характером діяльності, користуються підвищеним рівнем соціального захисту. Держава не може довільно змінювати вже набуті соціальні гарантії або обмежувати їх виключно з міркувань економії бюджетних коштів.

Такий підхід ґрунтується на принципі довіри громадян до держави та правової визначеності. Людина повинна бути впевненою, що права, які були гарантовані їй законом під час проходження служби, не будуть нівельовані після виходу на пенсію.

 

З чого починається захист прав пенсіонера

Кожна пенсійна справа має свої особливості. Навіть незначні обставини можуть суттєво вплинути на результат спору.

Для належного аналізу зазвичай необхідно дослідити:

  • матеріали пенсійної справи;
  • документи про проходження служби;
  • довідки про розмір грошового забезпечення;
  • відповіді або рішення Пенсійного фонду;
  • документи щодо вислуги років;
  • судові рішення у попередніх спорах, якщо вони є.

Лише після комплексного аналізу документів можна визначити найбільш ефективний спосіб захисту – звернення до органу влади, адміністративне оскарження, подання позову до суду або примусове виконання вже ухваленого рішення.

 

Чому не варто зволікати

Пенсійні спори мають власні процесуальні особливості. Для окремих категорій вимог законодавством встановлено строки звернення до суду, а можливість стягнення недоотриманих виплат нерідко залежить від часу звернення особи за захистом.

Своєчасне отримання та аналіз необхідних документів, правильно обрана правова стратегія та професійний юридичний супровід дозволяють ефективно поновити порушені права й забезпечити реалізацію тих соціальних гарантій, які людина заслужила багаторічною сумлінною службою державі.

Адвокатське об’єднання «Legal Synergy» допомагає розібратися у всіх проблемах, повʼязаних із призначенням, перерахунком та виплатою пенсій, оцінити документи та визначити юридично обґрунтований спосіб захисту порушеного права на належне пенсійне забезпечення. Звертайтеся – допоможемо!

 

Наталія МАРТИНЮК