Укладення договору з новим партнером – завжди ризик. За бездоганними документами та переконливою комерційною пропозицією може ховатися проблемний чи й фіктивний бізнес.

Наслідками такої співпраці можуть стати фінансові й репутаційні втрати,  тривалі судові спори, а також неочікувані візити правоохоронних та контролюючих органів.

Перевірка контрагента дозволяє бізнесу оцінити ризики ще до підписання договору й перерахування коштів.

ЧИ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ БІЗНЕС ПЕРЕВІРЯТИ КОНТРАГЕНТА?

Українське законодавство не зобов’язує суб’єктів господарювання проводити якийсь певний перелік перевірок контрагента перед укладенням будь-якого договору. Однак відсутність формального обов’язку не означає відсутності практичної необхідності.

Особливо важливо проводити поглиблену перевірку:

• при першій угоді з новим контрагентом;
• якщо сума договору є значною для вашого бізнесу;
• у разі повної або значної передоплати;
• при істотному відстроченні платежу;
• за наявності сумнівів щодо компанії або її керівників;
• якщо контрагент має складну структуру власності;
• у разі участі у державних закупівлях;
• коли операція має потенційно високі податкові або репутаційні наслідки.

 

ЩО САМЕ ПОТРІБНО ПЕРЕВІРИТИ?

Умовно перевірку контрагента можна поділити на декілька напрямів: юридичний статус, податки, фінансовий стан, судові спори, повноваження посадових осіб, репутація та зв’язки з іншими суб’єктами господарювання.

1. Юридичний статус та актуальність реєстраційних даних

Перший крок – перевірка юридичної особи або ФОП за кодом ЄДРПОУ чи РНОКПП.

Необхідно встановити:

• чи існує суб’єкт господарювання;
• чи перебуває він у процесі припинення;
• хто є керівником;
• хто має право підпису;
• хто є засновником та кінцевим бенефіціарним власником;
• які види діяльності заявлені;
• коли зареєстровано компанію;
• чи не відбувалися незадовго до укладення договору істотні зміни керівництва або власників.

Важливо звертати увагу не лише на сам факт існування компанії, а й на динаміку змін.

Наприклад, молода компанія, яка одразу після реєстрації бере на себе багатомільйонні зобов’язання, не обов’язково є фіктивною. Проте така ситуація потребує додаткової перевірки: звідки походять ресурси, хто фактично здійснює діяльність, який досвід має менеджмент, чи відповідає заявлений масштаб бізнесу його фінансовим можливостям.

Окремо варто перевірити, чи не перебуває контрагент у процедурі банкрутства та чи немає відповідних судових проваджень.

Це особливо важливо, якщо ви плануєте значну передоплату. Фінансові проблеми партнера можуть перетворити звичайний договір на складний процес стягнення коштів.

2. КВЕДи та фактичний профіль діяльності

Заявлені види діяльності не доводять автоматично, що компанія фактично здійснює відповідну діяльність. Водночас очевидна невідповідність між профілем бізнесу та предметом договору має стати приводом для додаткових запитань.

Наприклад, якщо підприємство заявляє один основний напрям діяльності, але укладає договори на виконання абсолютно не пов’язаних із ним робіт чи постачання товарів, варто з’ясувати економічну логіку таких операцій.

Велика кількість різнопланових КВЕДів також має насторожити.

При роботі з ФОП необхідно окремо перевіряти, чи відповідає заявлена послуга зареєстрованим видам діяльності та обраному режиму оподаткування.

3. Податковий статус

Податковий блок – один із ключових елементів перевірки.

Необхідно з’ясувати:

• чи є контрагент платником ПДВ;
• чи дійсна його реєстрація платником ПДВ;
• який режим оподаткування застосовує ФОП;
• чи наявний податковий борг;
• чи має суб’єкт господарювання ознаки податкового ризику;
• чи не відбувалися нещодавно зміни його податкового статусу.

Для бізнесу принципово важливо не покладатися лише на документи, які надає сам контрагент. Наприклад, копія документа, що підтверджує певний податковий статус, не замінює перевірки актуальної інформації в офіційних джерелах.

Помилки на цьому етапі можуть мати прямий фінансовий наслідок – від проблем із формуванням податкового кредиту до необхідності відстоювати реальність господарської операції перед контролюючими органами.

4. Ліцензії, дозволи та спеціальні вимоги

Якщо діяльність контрагента належить до сфер, для яких законодавством передбачені спеціальні дозволи, ліцензії чи інші вимоги, необхідно перевірити їх наявність та чинність.

Це стосується, зокрема, окремих видів діяльності у сфері будівництва, охорони, виробництва та обігу підакцизних товарів та інших регульованих сфер.

Сам факт наявності компанії в ЄДР ще не означає, що вона має право виконувати конкретні роботи або надавати конкретні послуги.

5. Директор, засновники та повноваження підписанта

Одна з найпоширеніших помилок – перевірити компанію, але не перевірити особу, яка підписує договір.

Необхідно встановити, хто є керівником, чи має ця особа право діяти без довіреності, чи не змінювався директор незадовго до укладення угоди, чи не є одна й та сама особа керівником великої кількості компаній (так, це ще не доводить фіктивності, а є лише фактором ризику), чи немає інформації, яка ставить під сумнів реальність управління підприємством.

Обов’язково потрібно перевірити статут контрагента та встановити, чи має директор необхідний обсяг повноважень для укладення конкретного договору.

Наприклад, якщо статутом передбачено обмеження повноважень директора щодо укладення значних правочинів, необхідно з’ясувати, чи отримано відповідне рішення загальних зборів учасників.

Якщо договір підписує представник, необхідно перевірити довіреність: її обсяг, строк дії та особу, яка її видала.

6. Статутний капітал та фінансова спроможність

Розмір статутного капіталу сам по собі не є показником надійності підприємства. Законодавство не вимагає, щоб він відповідав вартості кожного договору.

Проте співвідношення між масштабом заявленої діяльності та ресурсами компанії може бути важливим індикатором ризику.

ТОВ із мінімальним статутним капіталом, яке бере на себе багатомільйонні зобов’язання, потребує більш детальної перевірки фінансового стану, активів, персоналу, досвіду та реальних можливостей виконати договір.

Відтак варто аналізувати не один показник, а фінансову картину в цілому.

7. Судові справи, борги та виконавчі провадження

Судовий реєстр може розповісти про контрагента значно більше, ніж офіційний сайт компанії.

Потрібно звертати увагу:

• чи є компанія учасником судових справ;
• у яких юрисдикціях вони розглядаються;
• ким компанія виступає – позивачем чи відповідачем;
• з яких причин виникають спори;
• чи є систематичні позови про стягнення заборгованості;
• чи має підприємство спори з податковими органами;
• чи фігурує воно у кримінальних провадженнях;
• чи є відкриті виконавчі провадження.

Наявність судових справ загалом не означає, що компанія ненадійна. Бізнес регулярно бере участь у судових процесах. Значення має характер, системність та сукупність таких спорів.

Наприклад, численні позови про стягнення боргів, невиконання договірних зобов’язань та відкриті виконавчі провадження можуть свідчити про проблеми з платоспроможністю.

8. Державні закупівлі

Якщо контрагент активно працює з державним сектором, доцільно перевірити його історію участі в публічних закупівлях.

Аналіз тендерів дозволяє побачити, які договори компанія вже виконувала, на які суми, хто є її основними замовниками, чи були розірвані договори, чи виникали конфлікти із замовниками, чи застосовувалися до компанії санкції або інші обмеження.

Для компаній, які регулярно беруть участь у закупівлях, тендерна історія може бути одним із важливих джерел інформації про фактичний масштаб діяльності.

 

ДЕ ПЕРЕВІРЯТИ КОНТРАГЕНТА?

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search містить відомості про юридичний статус, керівництво, засновників, бенефіціарів та види діяльності.

Державна податкова служба https://tax.gov.ua/, зокрема е-сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» дає можливість здобути інформацію про податковий статус, зокрема можливість перевірки окремих відомостей щодо платників податків.

Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/  містить судові рішення у господарських, цивільних, адміністративних та кримінальних справах.

Єдиний реєстр боржників https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors дає можливість здобути інформацію про наявність відкритих виконавчих проваджень.

Портал судової влади України https://court.gov.ua/ містить інформацію про судові справи та їх рух.

Система публічних закупівель Prozorro https://prozorro.gov.ua/ містить історію участі компанії у державних закупівлях.

Окрім того, за потреби перевіряють санкційні списки, інформацію про арешти та обтяження, а також інші спеціалізовані реєстри залежно від характеру майбутньої угоди.

Важливо! Проводячи перевірку контрагента, варто документувати сам факт проведення перевірки: зберігати результати пошуку, витяги, аналітичні звіти, копії документів та внутрішні висновки.

У разі виникнення податкового або судового спору може мати значення не лише те, що підприємство знало про свого контрагента, а й те, які заходи воно вживало для перевірки його добросовісності.

Комерційні аналітичні системи та відкриті джерела

Для великого або системного бізнесу ручна перевірка десятків реєстрів швидко стає неефективною. Тому компанії використовують спеціалізовані аналітичні платформи, які агрегують інформацію з різних джерел і дозволяють сформувати комплексне досьє на контрагента.

Серед поширених інструментів – LIGA360, YouControl, Opendatabot, Clarity Project та інші аналітичні системи.

Їхня перевага полягає не лише в економії часу. Вони дозволяють відстежувати зв’язки між компаніями, керівниками та бенефіціарами, аналізувати судову й тендерну історію, отримувати сповіщення про зміни та систематизувати ризики.

Корисним джерелом можуть бути й статті в медіа, професійні соціальні мережі, публічні профілі керівників і ключових працівників. Водночас інформацію з відкритих джерел потрібно оцінювати критично: окремий негативний відгук, стара публікація або невідповідність у профілі ще не є доказом недобросовісності.

 

РЕПУТАЦІЙНИЙ РИЗИК: СПРАВА НЕ ЛИШЕ В ГРОШАХ

Зауважимо, що проблемний контрагент може створити ризики навіть тоді, коли свої зобов’язання безпосередньо перед вами виконує.

Бізнес дедалі частіше оцінюють не ізольовано, а в контексті його ділових зв’язків.

Співпраця з компанією, яка має очевидні проблеми із законом, фігурує у корупційних або кримінальних історіях, має санкційні зв’язки чи систематично порушує договірні зобов’язання, може негативно вплинути на сприйняття вашого бізнесу.

Потенційні наслідки цього:

• втрата клієнтів або партнерів;
• посилена увага банків та інших фінансових установ;
• додатковий інтерес контролюючих органів;
• репутаційні втрати;
• складнощі із залученням інвестицій чи фінансування;
• негативний медійний ефект.

Саме тому перевірка контрагента – це не тільки про те, чи отримаєте ви товар або оплату. Це також про те, з ким саме ваш бізнес пов’язує своє ім’я.

 

ВИСНОВОК

У сучасному бізнес-середовищі належна перевірка контрагента є такою ж частиною управління ризиками, як фінансове планування чи юридичний супровід договору.

Найкращий момент для виявлення проблемного партнера – до підписання договору, а не після виникнення спору.

Системна перевірка контрагента дозволяє своєчасно виявити ризики та прийняти зважене рішення: укладати угоду, змінювати її умови, вимагати додаткових гарантій чи відмовитися від співпраці. І довірити таку перевірку доцільно фахівцям, які можуть не лише зібрати інформацію, а й оцінити її юридичне значення.

Адвокати АО «Legal Synergy» якісно здійснять комплексну перевірку ваших потенційних партнерів, щоб проблеми контрагентів у жодному разі не стали проблемами вашого бізнесу.

Олександр КОВАЛЕНКО, адвокат