У сучасних умовах ведення підприємницької діяльності в Україні кримінальне провадження дедалі частіше використовується як механізм тиску на бізнес. Арешт рахунків, вилучення техніки, внесення до переліку ризикових платників ПДВ, блокування податкових накладних – ці дії здатні фактично паралізувати господарську діяльність будь-якого підприємства.
Суб’єктам господарювання важливо розуміти: сам факт відкриття кримінального провадження створює комплекс правових та операційних ризиків. Тому справу не можна пускати самопливом.
ЯК ЗАПУСКАЄТЬСЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТИСК
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути і заява від фізичної особи, і публікація в медіа, і рапорт правоохоронця про нібито самостійне виявлення правопорушення. Усе це при потребі дуже легко організувати.
Навіть відсутність доказової бази не перешкоджає відкриттю провадження.
Найпоширеніші кваліфікації у справах проти бізнесу:
- ст. 190 КК – шахрайство;
- ст. 191 КК – привласнення, розтрата майна;
- ст. 197-1 КК – самовільне зайняття земельної ділянки;
- ст. 212 КК – ухилення від сплати податків;
- ст. 358 КК – підроблення чи використання підроблених документів.
МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ТИСКУ НА БІЗНЕС
Використання кримінальних проваджень як інструментів впливу у господарських спорах
Найпоширеніший спосіб тиску на опонента в господарському спорі (про неповернений борг, невиконане зобов’язання, спірну передачу активів) – це подача заяви про нібито вчинений злочин, наприклад, про шахрайство чи привласнення майна. Це дозволяє залучити поліцію для проведення обшуків, допитів та арешту активів, щоб змусити компанію поступитися в тому ж таки господарському спорі.
Іноді штучно відкриті «фактові» кримінальні провадження (де немає конкретних підозрюваних), використовують ще для збору комерційної таємниці, легально отримуючи доступ до баз даних, списків клієнтів та фінансових схем компанії.
«Вічні» провадження, які роками блокують діяльність
Часто кримінальне провадження розпочинають, але в ньому роками нічого не відбувається. Єдиною метою таких кримінальних проваджень є обшук, вилучення матеріальних цінностей та накладення на них арешту. Будь-які інші слідчі та процесуальні дії у подальшому не проводяться, проте арешт на майно продовжує діяти, а інформація про провадження залишається в реєстрах. Це блокує доступ до майна, можливість підприємства отримати кредит, укласти договір з іноземним контрагентом чи продати актив.
Запити про надання документів
Надсилаючи запити, правоохоронці вимагають первинну документацію, банківські виписки, контракти й бухгалтерські матеріали.
При цьому невиконання вимог запитів окремих органів (зокрема НАБУ або БЕБ) може тягнути адміністративну відповідальність.
При застосуванні так званих «віялових» запитів компанія отримує запит на надання абсолютно всіх документів за кілька років щодо всіх контрагентів. Це паралізує роботу бухгалтерії та юридичного відділу.
Тимчасовий доступ до речей та документів
Тимчасовий доступ часто супроводжується вилученням оригіналів документів, печаток, серверів або робочих комп’ютерів (хоча закон дозволяє обмежуватися копіями), без яких компанія не може здійснювати господарську діяльність.
Якщо бізнес намагається оскаржити чи не виконує ухвалу суду про тимчасовий доступ, слідство швидко отримує ухвалу на проведення обшуку, що є ще більшим стресом і ризиком для підприємства.
Обшуки
Обшук – одна з найбільш руйнівних для бізнесу слідчих дій, адже вилучаються сервери, бухгалтерські бази, техніка, оригінали договорів.
В умовах воєнного стану можливі додаткові особливості: проведення обшуку в нічний час, без понятих (за обов’язкової відеофіксації), санкціонування прокурором у випадку неможливості роботи слідчого судді.
При цьому завдяки своїй чисельності поліція має достатньо працівників для проведення масштабних операцій. Вона може одночасно прийти з обшуками в офіси, на склади, на виробництво, а також до помешкань керівників та бухгалтерів підприємства. Це створює величезний психологічний тиск та повністю паралізує роботу компанії.
Трапляються випадки, коли обшуки стають першим етапом рейдерського захоплення підприємства. Під час обшуків у компанії вилучають оригінали установчих документів, печатки та ключі електронного підпису. Це дозволяє незаконно змінити власників або керівництво фірми.
Допити працівників
Ще один метод тиску – масові виклики на допити рядових співробітників компанії. Це робиться для того, щоб дестабілізувати колектив та роботу компанії, отримати показання через психологічний тиск на людей, які до цього не взаємодіяли з правоохоронцями, та створити репутаційні ризики.
Арешт майна та передача активів в управління АРМА
Арешт майна – це обмеження права користування, розпорядження або відчуження активів. Найчастіше під арешт потрапляють банківські рахунки, нерухомість, корпоративні права, транспорт та обладнання. Проблема полягає в тому, що арешт часто накладається і на майно осіб, які не мають прямого відношення до кримінального провадження.
Якщо вартість активу перевищує встановлений законом поріг, прокурор може ініціювати передачу майна в управління АРМА. Фактично це означає втрату контролю над активом.
Внесення до переліку ризикових платників ПДВ
Окремим інструментом тиску є включення компанії до переліку ризикових платників податку на додану вартість. Це призводить до автоматичного блокування податкових накладних і спричиняє втрату податкового кредиту її контрагентами. Через це виникає високий ризик розірвання існуючих договорів з партнерами, суттєво ускладнюється кредитування, і в результаті підприємство стикається з відчутним падінням товарних та фінансових оборотів.
Усе це в сукупності створює серйозний репутаційний та фінансовий тиск на бізнес.
ЩО РОБИТИ БІЗНЕСУ?
Відкриття кримінального провадження ще не є вироком для бізнесу, проте без виваженої та правильної стратегії захисту воно здатне швидко перетворитися на інструмент системного тиску. Щоб мінімізувати такі ризики, підприємству необхідно завчасно вживати комплекс превентивних заходів.
Насамперед обов’язковим є юридичний аудит усіх активів перед їх придбанням, що дозволяє виявити приховані загрози ще на етапі планування угоди. Не менш важливим є якісне та належне оформлення всієї первинної документації, оскільки саме вона слугує головним доказом законності господарських операцій.
Окрім того, бізнесу потрібен регулярний комплаєнс-аналіз внутрішніх процесів для своєчасного виявлення слабких місць та обов’язкова ретельна перевірка всіх контрагентів перед початком співпраці.
Також варто розробити чіткі внутрішні політики реагування на можливі слідчі дії, які допомагають працівникам і керівництву діяти злагоджено під час раптових перевірок чи обшуків.
Якщо провадження вже відкрито
Першим і найважливішим кроком є негайне залучення профільних адвокатів, які спеціалізуються на захисті бізнесу в кримінальному провадженні. Вони проведуть детальний аналіз правомірності всіх процесуальних дій правоохоронців, сформують чітку стратегію захисту, ініціюватимуть слідчі дії для збору доказів на користь підприємства.
Одночасно вестиметься активна робота над скасуванням накладених арештів і процесуальних обмежень, які блокують діяльність компанії.
Крім того, ефективна стратегія передбачає паралельний захист інтересів бізнесу в податкових та адміністративних спорах, що дозволяє комплексно нейтралізувати тиск з усіх напрямків.
Позиція АО «Legal Synergy»
Практика свідчить: пасивна позиція бізнесу в кримінальному провадженні лише посилює тиск. Натомість проактивна та вчасна реакція дає змогу суттєво мінімізувати фінансові втрати, швидко відновити контроль над вилученими чи арештованими активами, розблокувати щоденну операційну діяльність та захистити ділову репутацію підприємства.
Сьогодні кримінально-правові ризики стали суворою реальністю для українського бізнесу. Проте побудова системного й професійного правового захисту дозволяє взяти ситуацію під контроль і перетворити гостру кризу на зрозумілий та керований процес і вийти з нього з мінімальними втратами.